Борітеся — поборете,
Вам Бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая!
Т.Г.Шевченко

Шевченківські дні завжди були для нас, українців, особливим періодом, адже у першій декаді березня вшановуємо великого Кобзаря.  Здавалося б, що ще нового можемо прочитати на сторінках його безсмертної книги, виданої в далекому 1840 році? 

І з подивом для себе усвідомлюємо, що Тарасові слова стають закликом, вірою, надією, опорою, молитвою нашого часу, особливо зараз, коли український народ спільно зі Збройними силами України відстоює право на життя, державну незалежність, суверенне право на європейський вибір розвитку країни. А в умовах масштабних бомбардувань, жахливих руйнувань, непоправних втрат найкращих синів та дочок його місія як українського Пророка в пробудженні й становленні національної свідомості співвітчизників значно зросла.

У рамках марафону «Єднаймо душі словом Кобзаря» у велелюдному залі Центру творчості і дозвілля з нагоди 210-х Шевченкових роковин зібралися і студенти, і викладачі, і гості, представники влади, і ЗМІ.

Зі сцени талановитій молоді вдалося донести до залу трагедійний дух війни і Шевченків незламний дух закликом «Борітеся – поборете, вам Бог помагає…».

Серця присутніх б’ються в унісон, почуття переповнюють душу… Хіба можна не розчулитися, коли на сцені і свічі пам’яті за загиблими, і скорботна Доля в траурній одежі, і воїни-юнаки в окопах, і гетьман з минулого? Пісні на слова Т. Шевченка в новому аранжуванні вселяють віру в перемогу добра, в нашу Перемогу. Акторам дійства й танцювальному колективу вдалося тонко і правдиво відтворити сучасні реалії, розчулити душі присутніх, закутавши їх в міцну броню непохитного, пророчого Слова!

Шевченкове слово живе, сучасне, актуальне сьогодні, як ніколи, яке вивело свого автора на рівень людини, яка має дату народження, але не має дати смерті. Коли молодь по-шевченківськи дивиться на нинішній стан України та українського народу, усвідомлює свою участь у подіях, які  відбуваються в нашій державі, – єднається минуле і майбутнє, множиться сила Духу, який здатен творити зміни. Шевченко не був полководцем, але його слово підняло до збройної боротьби тисячі українців, не був політиком, але зміг стати духовним керманичем української нації. Він досі вчить нас любити свою землю завжди, особливо «во время люте», закликає учитися, свого не цуратись, бо лише тоді «на оновленій землі врага не буде»,  бо лише тоді буде своя хата-держава, а в ній – «своя правда, і сила, і воля»!